Туристичний податок в Іспанії: хто платить і хто збирає.

Четвер, 19:40. Тобі пише пара, яка забронювала твою квартиру на Новий рік, на чотири ночі. Минулого літа їхні друзі відпочивали в Барселоні. Уже при заселенні, з валізами в коридорі, господар попросив їх доплатити туристичний податок: окремо від ціни за ніч, готівкою, за кожного дорослого за кожну ніч. В оголошенні про цю доплату не було ні слова, тож друзям довелося шукати банкомат о дев'ятій вечора.

Відкритий зошит обліку на старому дерев'яному столі навпроти порожнього стільця, поруч конверт із монетами, зв'язка ключів від квартири й чашка кави в передвечірньому сонці

Тепер гості питають наперед: «Туристичний податок входить у ціну чи доведеться платити на місці? І скільки це буде на двох за чотири ночі?»

Ти відкриваєш своє оголошення — про податок там нічого. І ти не певен, чи він узагалі діє там, де твоя квартира.

Від твоєї відповіді залежать дві речі:

  • відгук: гість, якого біля дверей здивує доплата, згадає про це у відгуку;
  • твої гроші: якщо податок діє, а ти його не стягнув, сплатити його доведеться тобі, зі своєї кишені.

У цій статті ти знайдеш:

  1. де в Іспанії діє туристичний податок;
  2. хто за що відповідає: гість, власник чи оператор житла, майданчик бронювання;
  3. що написати гостю до приїзду.

Tasa чи impuesto: що насправді є в Іспанії

В Іспанії шукають «tasa turística», але в законах це майже завжди impuesto — податок, а не плата за послугу. Різниця не лише в слові: податок має закон, ставку, платника, строки декларації й санкції.

Єдиного загальнодержавного туристичного податку в Іспанії немає. Його вводять автономні спільноти власними законами, а в деяких місцях — муніципалітети, коли регіональний закон їм це дозволяє. Тому питання «скільки податку платить гість в Іспанії» не має однієї відповіді. Відповідь є лише для конкретного регіону чи провінції, а інколи й міста.

Де туристичний податок діє наприкінці 2026 року

Картина в загальних рисах така:

  • Каталонія й Балеарські острови мають регіональний туристичний податок уже багато років. У Барселоні до нього додається ще й міська надбавка.
  • Галісія й Країна Басків: податок вводять окремі міста або території, тож правила уточнюй для свого конкретного міста.
  • Валенсійська громада: на кінець 2026 року туристичного податку немає. Закон про нього ухвалювали, але скасували ще до того, як податок почали стягувати. Гості, які щойно були в Барселоні чи на Майорці, однаково питатимуть, тож відповідь «у Валенсійській громаді туристичного податку немає» варто мати напоготові.
  • Решта регіонів: загальнорегіонального податку немає, але окремі міста можуть його обговорювати.

Ця стаття — про загальну схему. Ставки, пільги, дати, з яких діють зміни, у кожному регіоні свої й часто змінюються з 1 січня. Перевір їх у законі свого регіону, на сайті його податкової служби або в податкового консультанта, а не в таблицях у блогах.

Хто платить і хто збирає: гість і sustituto

Там, де податок діє, закони зазвичай будують його однаково. Платник (contribuyente) — гість, що ночує в туристичному житлі. Але закон не чекає, що гість сам піде в податкову. Він призначає sustituto del contribuyente — того, хто експлуатує житло: власника чи компанію-оператора.

Податок платить гість. Але якщо його не стягнули, відповідати доведеться тому, хто здає житло.

На практиці sustituto:

  • стягує податок із гостя за кожну ніч кожної людини, на яку він припадає;
  • перевіряє пільги й зберігає підтвердження (скільки їх зберігати, визначає закон регіону);
  • подає декларацію й сплачує податок у строки, які встановлює закон регіону.

Звідси й ставка, про яку ми казали у вступі. Якщо податок не стягнули з гостя, обов'язок сплатити його перед податковою не зникає.

Деякі майданчики бронювання стягують туристичний податок за деякі міста й передають його далі. Чи робить це твій майданчик для твоєї квартири — дивись у його налаштуваннях і довідці для конкретного оголошення. Інакше гість заплатить двічі, а ти отримаєш скаргу замість подяки.

Гість платить понад ціну? Що відповісти до приїзду

Найчастіші питання гостей прості: чи входить податок у ціну, скільки він, як платити і чи платять діти. Відповідь на кожне є в законі твого регіону, і її краще дати до того, як гість стоїть із валізою біля дверей.

  • У ціні чи окремо. Податок зазвичай показують окремо від ціни за ніч. Як саме — в ціні на майданчику, окремим рядком у рахунку чи на місці — вирішуєш ти, але гість має знати це заздалегідь.
  • Скільки. Ставка — за людину за ніч, за правилами регіону й типу житла. Порахуй суму для конкретного бронювання й напиши числом, а не формулою.
  • Діти. Закони зазвичай звільняють дітей, але вікова межа в регіонах може відрізнятися. Перш ніж відповідати сім'ї з шістнадцятирічним сином, перечитай статтю свого закону.
  • Довгі перебування. Деякі закони обмежують кількість оподатковуваних ночей або знижують ставку після певної ночі. Для гостей на тиждень і довше перевір це окремо.

Один зі способів вбудувати податок у робочий тиждень

Закон каже, що треба стягнути й сплатити. Як команда це робить — її вибір. Ось один варіант:

  1. В оголошенні: окремий рядок «Туристичний податок: … € за людину за ніч, сплачується …» — або «Туристичного податку в цьому регіоні немає».
  2. У листі перед приїздом: сума для цього бронювання, спосіб оплати і які документи потрібні для пільги.
  3. При заселенні: стягнення, якщо податок не стягнуто раніше, і перевірка документів для пільг.
  4. Того ж дня: запис — бронювання, кількість людей і ночей, сума, хто стягнув. Готівка, що пролежала тиждень у куртці менеджера, — найслабше місце всієї схеми.
  5. У строки декларації: звірка записів із бронюваннями за період і сплата.
  6. Після: зберігання підтверджень пільг стільки, скільки вимагає закон.

Дані гостей для поліції — окремий обов'язок зі своїми строками; про нього ми писали в статті про SES.Hospedajes і реєстр мандрівників.

Кроки 1 і 2 найпростіше зібрати в одному посиланні, яке гість отримує до приїзду. У CortoCasa це Guest Kit: одне посилання для гостя з адресою, часом заїзду, Wi-Fi, інструкціями входу й правилами, і рядок про податок стоїть серед правил, тож гість читає його ще вдома.

Помилки, які трапляються знову і знову

  • Вважати, що податок «такий, як у Барселоні». Каталонія, Балеари й галісійські міста мають різні закони, ставки й пільги.
  • Не попередити гостя. Доплата, про яку гість дізнався біля дверей, легально правильна, але закінчується рядком у відгуку.
  • Платити двічі. Майданчик уже стягнув податок, а ти стягуєш ще раз на місці.
  • Не зберегти підтвердження пільг. Пільгу без документа податкова може не визнати.
  • Брати ставку з торішньої таблиці. Ставки міняються, часто з 1 січня.
  • Готівка без запису. Податок, стягнутий готівкою й не записаний, через квартал не знайде ніхто.

Підсумок одним рядком

Туристичний податок в Іспанії платить гість, але стягує, записує й сплачує його той, хто здає житло, — тож рахувати його треба за законом свого регіону, а не за чужою таблицею.

Ця стаття в загальних рисах описує, як влаштований туристичний податок в Іспанії, станом на листопад 2026 року. Це не юридична консультація: ставки, пільги й строки в кожному регіоні свої. Щодо твоєї конкретної ситуації звернися до податкової служби свого регіону, податкового консультанта або юриста.

Спробувати CortoCasa безкоштовно →